Кріпосне́ пра́во — форма залежності селян: прикріплення їх до землі і підкорення адміністративній та судовій владі феодала.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
напівкріпосний — а/, е/. Те саме, що напівкріпосницький … Український тлумачний словник
кріпосний — 1 прикметник кріпацький іст. кріпосний 2 прикметник фортечний … Орфографічний словник української мови
напівкріпосний — прикметник … Орфографічний словник української мови
кріпосний — на, не, Пр. Кіпацький; належний кріпосникові. Кріпосне право было знесене на Лемківщині в 1848 р … Словник лемківскої говірки
розкат — у, ч. 1) Схил або укочене чим небудь місце (перев. на зимовій дорозі). 2) заст. Плоский насип або дерев яний поміст біля кріпосної стіни чи окопу для встановлення гармат. || розм. Весь кріпосний вал, усе земляне укріплення фортеці. 3) спец.… … Український тлумачний словник
серв — а, ч. У Західній Європі часів середньовіччя – кріпосний селянин, особисто залежний від феодала … Український тлумачний словник
капосний — прикметник розм … Орфографічний словник української мови
